АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН 2016:

НОВЕ АБО ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ..

Шановні колеги, шановні власники заводів, пароплавів та цінних паперів, а також всі інші, кого це стосується.

Нещодавно Верховною Радою був прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності”, який вступив в силу 02.11.2016 року.

Анонсоване прийняття Закону швидко облетіло інтернет під заголовками “Президент підписав Антирейдерський закон”.

Чи справді прийняті зміни є радикальними і чи була необхідність у цих змінах?

Згідно інформації Міністерства юстиції України У 2015 році — 90% рейдерських захоплень завершувалося успіхом. За неофіційними даними за 2015 рік відбулося 3000 рейдерських захоплень, 2700 з яких закінчилися успіхом.

В 2016 році ситуація з рейдерством фактично не змінювалась.

Які ж основні зміни були внесені прийнятим Законом?

1. Електронний цифровий підпис вчиняється тільки за особистою присутністю підписанта.

Невже до прийняття змін при укладенні договору на ЕЦП та отриманні електронних ключів не вимагалась особиста присутність представників підприємства з підтвурджуючими документами.

2. Реєстраційні дії у відношенні юридичних осіб можливо проводити тільки в межах однієї області.

З одного боку, дійсно, ми дуже часто стикались з проблемою вчинення незаконних реєстраційних дій у віддалених населених пунктах за співучастю державного реєстратора і потім єдиним шляхом для анулювання цих дій було звернення до Мінюсту, проте чомусь на моїй пам’яті жоднгого випадку притягнення до відповідальності таких не чистих на руку реєстраторів не було.

Цікаво, але на практиці траплялись випадки, коли один реєстратор з певної області України безпідставно декілька разів на день вчиняв незаконні реєстраційні дії.

Зовсім недавно Міністерством юстиції був запроваджений проект екстериторіальності, за яким реєстраційні дії могли вчинятися державним реєстратором у будь-якому регіоні України.

Спочатку це було лише 3 області, потім до системи підключили всі інші регіони.

Таким чином, зазначені зміни є поверненням до початку проекту екстериторіальності та нічого нового не запровадили.

3. Віднині нотаріальне посвідчення підписів учасників є обов’язковим на установчих документах та протоколі Загальних зборів.

Звісно, одним із методів рейдерства дуже часто була підробка підписів на документах, а судові справи з цього приводу тягнулись роками, так як довести вину особи у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст. 358 КК України фактично можна тільки тоді, коли сама особа визнає свою вину, жодні експертизи не дають 100% гарантії факту підписання документу певною особою.

Не так давно була відмінена обов’язковість нотаріального посвідчення підписів учасників на Статутах (а ще у давні часи – і на протоколах), і ось ми знову повертаємось до цього.

4. При реєстрації прав на нерухоме майно власник має право отримати паперове підтвердження власності з печаткою та підписом державного реєстратора.

Наскільки я пам’ятаю, буквально в 2015 році були прийняті зміни у законодавстві, згідно яких були відмінена необхідність отримання паперових витягів з реєстрів прав на нерухоме майно та юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Якщо у галузі реєстрації юридичних осіб та ФОП новина була сприйнята позитивно, то клієнти нотаріальних контор дуже часто були здивовані, коли при вчиненні правочинів не мали змоги отримати підтвердження купівлі/продажу власної нерухомості.

На мою думку, повернення до паперової форми витягів є кроком назад, проте, можливо, крок вперед був вчинений трохи передчасно.

5. Нотаріуси можуть вчиняти нотаріальні дії в межах області, крім випадків, коли реєстраційна дія вчиняється одразу після нотаріальної.

Цікаво, коли “чорні нотаріуси” будуть вчиняти реєстраційні дії, одразу після нотаріальних?

6. Міністерство юстиції отримує можливість притягати до відповідальності державних реєстраторів та нотаріусів.

Цікаво, в чому саме полягає зміна. Хіба суб’єкти державної реєстрації не були підвідомчі Міністерству юстиції, а притягнути до кримінальної відповідальності можливо лише через суд, при тому, що заявити про вчинений злочин має право взагалі будь-яка особа.

В праві подання про анулювання Свідоцтв нотаріуса теж нічого нового я не вбачаю, єдине, що цікаво було б проаналізувати статистику анулювання таких свідоцтв.

7. Коли реєстратор отримає пакет документів для проведення реєстраційної дії, він повинен повідомити про це власника майна.

Якщо власник майна вважає такі дії рейдерським захватом – він повинен звернутися до суду та накласти арешт на майно.

Повідомлення власника про вчинення реєстраційної дії, то є добре, звісно. Проте право на звернення до суду за накладенням арешту на майно у спірних випадках є у кожної людини незалежно від реєстраціної дії, навість за наявості підтвердженої інформації про можливість такої дії.

В такому випадку, реєстраціні дії будуть проводитись виключно на підставі рішень судів, а так як реформа судової системи ще не починалась, рейдерські захоплення можуть бути вчинені за допомогою корумпованих суддів. До речі, відсоток таких рейдерських захоплень теж немалий.

8. Підсилення відповідальності за рейдерські чи пособницькі дії.

Відповідальність для рейдера – до 10 років ув’язнення, для реєстратора-поплічника рейдера – до 8 років ув’язнення або штраф 8500 грн, для чорного нотаріуса – кримінальная відповідальність або анулювання свідоцтва.

Хіба крім змін у формулюванні статтей 206, 358 та 365-2 ККУ є якісь зміни у санкціях?

Таким чином, гучне анонсування прийняття “Антирейдерського закону”, на мій погляд, є виправленням помилок, зроблених у найближчому минулому.

Можливо, законодавцем була проаналізована статистика рейдерських захоплень та їх стрімке збільшення внаслідок спрощення реєстраційних процедур.

Впевнений, що даний крок є виваженим та таким, що врахував допущені помилки, а отже неодмінно зашкодить рейдерським захопленням з використанням елементарних схем.